
Для вступу до університетів у Німеччині знання німецької мови часто є обов’язковою вимогою. Саме тому більшість іноземних студентів стикаються з двома основними мовними іспитами - TestDaF та DSH. Обидва сертифікати підтверджують рівень німецької для навчання в університеті, але між ними є суттєва різниця у форматі, визнанні та складності.
Що таке TestDaF
TestDaF (Test Deutsch als Fremdsprache) - це міжнародний стандартизований іспит з німецької мови для іноземних студентів, який визнається більшістю університетів Німеччини.
Головна перевага TestDaF полягає в тому, що його можна скласти не лише в Німеччині, а й у багатьох країнах світу. Це дозволяє отримати мовний сертифікат ще до подачі документів або переїзду.
Іспит перевіряє чотири основні навички:
-
читання,
-
аудіювання,
-
письмо,
-
усне мовлення.
Результати оцінюються за рівнями TDN 3–5. Для вступу до більшості університетів зазвичай потрібен рівень TDN 4 з усіх частин.
Чим TestDaF відрізняється від звичайних мовних іспитів
На відміну від базових мовних тестів, TestDaF орієнтований саме на академічне середовище. Завдання моделюють реальні ситуації в університеті: лекції, дискусії, наукові тексти, презентації.
Тому навіть студентам із хорошою “побутовою” німецькою потрібна окрема підготовка до формату іспиту.
Що таке DSH
DSH (Deutsche Sprachprüfung für den Hochschulzugang) - це мовний іспит, який проводиться безпосередньо самими університетами Німеччини.
На відміну від TestDaF, DSH зазвичай складають уже після приїзду до країни. Багато університетів організовують його перед початком навчального року або після підготовчих мовних курсів.
DSH також перевіряє академічну німецьку, але формат може трохи відрізнятися залежно від університету.
Рівні DSH
Результати DSH поділяються на три рівні:
-
DSH-1,
-
DSH-2,
-
DSH-3.
Для вступу до більшості програм потрібен рівень DSH-2, а для медичних, юридичних або гуманітарних спеціальностей іноді вимагають DSH-3.
Що складніше - TestDaF чи DSH
Це одне з найпоширеніших питань серед студентів. У реальності все залежить від сильних сторін кандидата.
TestDaF має стандартизований формат і однаковий рівень складності в усіх країнах. Це плюс для тих, хто любить чітку структуру та хоче готуватися за конкретними шаблонами.
DSH часто вважається більш “живим” і менш передбачуваним, але для деяких студентів він психологічно легший, оскільки проходить уже в мовному середовищі та ближче до початку навчання.
Який сертифікат краще обрати
Якщо студент хоче подаватися одразу в кілька університетів і мати універсальний сертифікат ще до переїзду - TestDaF зазвичай є кращим варіантом.
DSH більше підходить тим, хто:
-
проходить підготовчі курси в Німеччині,
-
планує складати іспит уже після переїзду,
-
або вступає в конкретний університет, який організовує власний тест.
Чи визнаються сертифікати всіма університетами
Більшість державних університетів Німеччини приймають і TestDaF, і DSH. Але конкретні вимоги можуть відрізнятися залежно від спеціальності та програми.
Наприклад:
-
технічні спеціальності іноді мають нижчі мовні вимоги,
-
медицина, право та гуманітарні науки - значно вищі.
Тому перед подачею документів обов’язково потрібно перевіряти вимоги конкретного університету.
Скільки часу потрібно на підготовку
Для досягнення рівня, достатнього для вступу, більшості студентів потрібно вийти приблизно на рівень B2–C1. Тривалість підготовки залежить від стартового рівня, але зазвичай на серйозну підготовку до TestDaF або DSH закладають від 6 місяців до 1,5 року.
Важливо готувати не лише загальну німецьку, а саме академічний формат: роботу з текстами, лекціями, письмовими аргументованими відповідями та усним мовленням.
Типові помилки студентів
Одна з головних помилок - недооцінка складності академічної німецької. Студенти часто орієнтуються на побутове спілкування, але університетський формат значно складніший.
Ще одна проблема - підготовка лише до граматики без тренування формату іспиту. У результаті навіть студенти з хорошим рівнем мови втрачають бали через структуру відповідей або тайм-менеджмент.
Висновок
TestDaF і DSH - це два основні шляхи підтвердження німецької мови для вступу до університетів Німеччини. Обидва сертифікати визнаються більшістю закладів, але відрізняються форматом, місцем складання та підходом до оцінювання.
